- поповнення
- —————————————————————————————попо́вненняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поповнення — я, с. 1) Дія за знач. поповнити. 2) Те, чим поповнюють що небудь або чим поповнюється щось. 3) Військові частини, люди, які прибувають на підмогу або на доукомплектування. || Нові фахівці, що приходять в яку небудь галузь науки, техніки,… … Український тлумачний словник
поповнення — [попо/ўнеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови
приплив — у, ч. 1) Періодичне підвищення рівня води в океанах і відкритих морях; прот. відплив. || Збільшення кількості води де небудь. 2) Надходження чого небудь суцільною масою. || Поява чого небудь у значній кількості. •• Припли/в кро/ві інтенсивне… … Український тлумачний словник
Государственный архив Донецкой области — Месторасположение … Википедия
автономка — и, ж., розм. Автономне (безупинне, без поповнення запасів) плавання корабля … Український тлумачний словник
бункер — а, ч. 1) Вмістище для недовгого зберігання і перевантаження сипких матеріалів; може бути складовою частиною якоїсь машини (напр., комбайна). 2) У воєнній термінології – підземне сховище, вогнева точка. •• Зайти/ за бу/нкером мор. зайти в порт для … Український тлумачний словник
дезидерат — ч., заст. 1) род. у. Щось бажане; побажання, вимога. 2) род. а. Предмет, потрібний для поповнення музею, бібліотеки, колекції і т. ін … Український тлумачний словник
екіпаж — ч. 1) род. а. Загальна назва легких ресорних пасажирських повозок. 2) род. у. Особовий склад корабля, літака, танка і т. ін. 3) род. у. Берегова військова частина морської піхоти, що перев. служить для поповнення флотських команд … Український тлумачний словник
капітал — у, ч. 1) Сукупність коштів (майно, гроші, нерухомість), що приносять прибуток. •• Авансо/ваний капіта/л грошовий капітал, признач. для придбання основних засобів, які можуть у майбутньому забезпечити прибуток. Акти/вний капіта/л капітал, вільний… … Український тлумачний словник
маршовий — а/, е/. 1) Прикм. до марш I. 2) Якого направляють із запасу до діючої армії для поповнення її (про військові частини) … Український тлумачний словник